2018 рік для Березівської сільської ради міг би стати переломним. Адже протягом року тут активно проводилася робота щодо децентралізації і створення на базі цієї сільради — об'єднаної територіальної громади. До гурту мали увійти села Березівської, Василівської, Заможненської і Садківської сільрад. Організатори цього дійства планували приєднати навіть Іванівську сільраду. Але щось пішло не так… У перспективному плані, що мав братися за основу, з невідомих на те причин з'являється — Висока Піч! Ні вище переліченим сільським радам, ні самій Високій Печі досі не зрозуміло, чому не запитавши ні в кого — Березівську ОТГ можновладці хотіли «народити» саме у такому форматі?!
Категоричними противниками, аби до складу Березівської ОТГ увійшла Висока Піч — стали депутати Садківської громади. Це завело в глухий кут ситуацію з об'єднанням. Тож Березівська сільська рада вступила у 2019 рік у старому статусі, і не дивлячись ні на що, працює і будує плани на майбутнє.
Рік тому ми спілкувалися з сільським головою Сергієм Чернухою щодо розвитку громади, планів та перспектив на 2018 рік. Якось непомітно промайнув рік і ми знову в кабінеті голови, аби дізнатися чи вдалося втілити в реальність заплановане, і як живеться громаді зараз.
Сергій Анатолійович відразу підводить риску — рік був непростий, тому дещо таки довелося відкласти. Він пояснює, що в минулі роки вдавалося отримати підтримку від районної ради та адміністрації. Проте, в 2018-му, всі зусилля району були кинуті на придбання комп'ютерного томографа для районної центральної лікарні. Кошти це немалі. Збирали з миру по нитці. Основний транш був з районного бюджету, частинами (хто скільки може) давали і сільські ради, і депутати з своїх депутатських коштів, і спонсори. Тож, Березівській сільській раді довелося усі заплановані проекти реалізовувати виключно з власного бюджету і за допомоги спонсорів та підприємців, що працюють на цій території.
Сільська рада досить велика та розгалужена. А бюджет громади малий — до слова, цього року він трохи збільшився і становить 1,5 млн. грн. Проте цих коштів на все й одразу не вистачає — розповідає очільник громади, — тому і має час від часу нарікання від жителів. За два останні роки вдалося відновити вуличне освітлення. Лишилося тільки с. Черемошне. Воно розкидане по різні сторони і це робить ремонт більш затратним. На сьогодні пораховано, що аби пустити вуличне світло в село потрібно 416 тис. грн. Люди ображаються, чому всім зробили, а їм ні! Тож, аби зняти соціальну напругу, пояснює Чернуха, цього року працюватимуть над цим питанням. І для цього звернуться до райради за допомогою.
Минулий рік ознаменувався відкриттям оновлених закладів культури та бібліотек, де провели повну заміну вікон та зробили косметичні ремонти. Наразі лишилося одне приміщення у військовому містечку — фойє колишнього Будинку культури. Підлога там вже давно прогнила, тому минулого року виділили 350 тис. грн. і взялися рятувати зал. Підлогу, що прогнила — зняли, забетонували, замінили вікна та двері, закупили плитку, водоемульсійні фарби та інші будматеріали. На цьому й увійшли в новий рік. Проте, вже з дня на день ремонтні роботи тут відновляться, і обіцяють впоратися до 31 березня (президентських виборів), бо це приміщення використовують як виборчу дільницю. До слова, працює тут місцеве населення за договорами цивільно-правового характеру, аби здешевити вартість робіт.
У Березівці теж завершили ремонт клубу, а в Черемошному провели капітальний ремонт обрядової зали і, повернувшись до старого дідівського, але перевіреного і надійного способу — поставили пічне опалення, — таким чином вирішивши питання тепла і комфорту. За таким же принципом відтепер опалюється і бібліотека, яка вже давно забула, що таке тепло і сухість. На всі ці потреби з сільського бюджету було затрачено 85 тис. грн.
Закінчили ремонт коридору в сільській раді і в кабінеті державного реєстратора. Ця посада відносно нова, тому потребувала облаштування відповідного робочого місця. І не лише ремонт та меблі, а й усю необхідну оргтехніку, що й було закуплено. Тож сьогодні для жителів Березівської сільської ради вже нема потреби їхати в Житомир для вирішення багатьох паперових питань. Люди, спробувавши нову послугу, дуже вдячні. А місцева казна має нові доходи, адже всі кошти від наданих послуг йдуть в сільську раду.
Ще одну штатну одиницю — діловода, — ввели рішенням депутатів. Він працює по наданню послуг в оформленні субсидій. Завдяки цьому зняли соціальну напругу серед людей пенсійного віку, яким досить часто важко самим розібратися в законодавчій волокиті, та й добратися в «соцзабез» не так легко. Тож, протягом тижня тут збирають заяви від населення, і у вівторок (був визначений один день), діловод завозить все в управління праці та соціального захисту населення.
З сільського бюджету, а це 113 тис. грн., спрямували кошти на покращення двох дитсадочків. На 80 тис. грн. закупили та встановили системи протипожежного оповіщення. Відтепер, щомісяця, за кожен з них сплачується спецохоронній фірмі по 400 грн. за обслуговування системи. Ще понад 30 тис. грн. спрямували на дрібні побутові потреби: закупили бойлери, витяжки та інше.
Приємно відзначити, наголошує Сергій Анатолійович, що минулого року місцевим аграрієм, в особі керівника Олександра Кузнеца, було виділено 36 тис. грн. на закупівлю та встановлення нових вікон в Черемошнянській школі. Він також купив морозильну камеру для садочка. Є на сьогодні тісна співпраця з ним, на всі потреби аграрій відгукується дуже чуйно.
Також у минулому році для навчальних закладів: Березівської ЗОШ — виділено кошти на придбання куточка державної символіки; та Черемошнянській ЗОШ — на придбання тенісного столу.
-Ми гордимося тим, що наша сільська рада продовжує розвивати традицію святкування Днів села, — каже сільський голова. — Всі вони приурочені до певних дат і люди починають звикати, що в селі нарешті щось відбувається і більш масово приходять на свята. У минулому році вперше таке свято відбулося і у військовому містечку.
Із вільного залишку, що лишився з 2018 року, тут на прохання ЦРЛ на 18 тис. грн. закупили вакцини проти кору, якою планується охопити 350 дітей, що проживають на території громади. Біля 2000 грн. виділили хворій на фенілкетонурію, дитині. Це хвороба, при якій в організмі людини не засвоюється білок, а тому такі хворі потребують спеціального харчування, що коштує дуже дорого.
Окремої уваги заслуговує дорога на Черемошне. Раніше це взагалі було складно назвати дорогою, проте ось вже два роки, як її намагаються привести в нормальний стан. У 2017-му дорогу зробили покатистою, завезли і підсипали дві сотні тонн щебеневого відсіву. Проте з часом вона знову розбивається, з'являються ями і її доводиться грейдерувати. Тож, в 2018 році, за кошти місцевих підприємців та підтримки аграрія ТОВ «Щербини», знову її підсипали і прогрейдерували. На сьогодні, каже Сергій Чернуха, після зими ми знову бачимо в цьому потребу і будемо це робити, але ситуація вже не така кричуща.
До слова, днями з робочим візитом тут був голова Житомирської РДА С. Микитюк, який проїхавшись всіма населеними пунктами сільської ради побачив на власні очі проблемні питання громади. У тому числі і дорогу на Черемошне. Він пообіцяв і запевнив, що даний відрізок дороги, а це 900 м, — включено в план соціального розвитку району і в 2019 році тут покладуть тверде асфальтне покриття.
Вкрай болючим питанням на сьогодні є ще одна дорога — 1,3 км. від траси Київ-Чоп до військового містечка. Це вже навіть не дорога, а лише напрямок, — бідкається сільський голова.
Він пояснює, дорога занепала, так як була в принципі нічийною. Лише нещодавно вдалося з'ясувати, що ця ділянка дороги не належить нікому і ніхто за неї не відповідає. Її нема навіть на мапі автомобільних доріг, бо в свій час була засекреченою, так як вела у військове містечко. Тож минулого року її взяли на баланс сільської ради і відтепер тут питання «номер один» — віднайти кошти, а це біля 4 млн. грн., аби прокласти там теж асфальтне покриття. З цією метою сільський голова вже звернувся в обласну адміністрацію, і до народного депутата Віктора Развадовського, аби отримати підтримку, так як сільський бюджет сам цього «не потягне».
Ще одне завдання стоїть перед сільською радою. Робота ця ведеться з 2016 року. Стосується це землі, що під занепалими об'єктами нерухомості у військовому містечку. У 2017 році на 140 га було виготовлено документацію і присвоєно кадастровий номер. Наразі КЕЧ займається її розподілом. Проте, було б добре, і в сільській раді над цим працюють, аби усі ці 140 га передати на баланс сільської ради. Якщо вдасться «відвоювати» ті землі, які зараз можна сказати — під колючим дротом, тобто мають цільове призначення — промислових, — сюди можна було б «завести» інвестора. А це відповідно — податки, робочі місця і стабільний фінансовий стан населення.
Не менш проблемним лишається ситуація зі спортивною залою, що теж у військовому містечку. Дах на ньому вже давно прогнивав, а в минулому році почав давати осадку, і цієї зими завалився. Це питання вивчили і почали негайно діяти. «Стукали» в усі двері, і дещо таки вдалося назбирати — 68 тис. 504 грн. З них районні депутати виділили 8 504 грн., і 60 тис. грн. спрямував своїх депутатських коштів депутат від Березівського округу — Олександр Станіславов. На цю суму закупили пиломатеріали на весь дах і зараз ведуться перемовини з майстрами, яким чином робота ця буде проводитися. Схиляються до варіанту з панельних плит перекриття, на що порахували — потрібно 320 тис. грн. Тож, знову сподіваються, що завдяки спонсорській підтримці вдасться віднайти потрібну суму і звести новий дах. Бо він тягне за собою ще й інші приміщення, де розташовані бібліотека, амбулаторія, пошта, і на першому поверсі виділені приміщення під житло.
Тож дах спортзалу, дорога і освітлення в Черемошному — це першочергові найбільш фінансово затратні завдання на 2019 рік. Як буде тривати їх реалізація і чи вдасться задумане втілити в життя, ми обов'язково розкажемо про це в нашій газеті.